Виховна година - онлайн
"Морально - етичні цінності українського народу"
З учнями 4 - А, Б класів було проведено онлайн виховну годину "Морально - етичні цінності українського народу".
Мета: формування соціальної та громадянської компетентності; формування відчуття приналежності до культурної спадщини та традицій українського народу; розвиток практичних навичок толерантної поведінки, прояву милосердя; виховувати працелюбність, взаємоповагу, безкорисливість, любов до України, патріотизм.
Що в Україні споконвіку шанували найбільше?
Кожен народ упродовж багатьох віків свого існування здобуває неабиякий досвід. В основі цього досвіду завжди лежить те, що варто цінувати найбільше. Для українців такою цінністю споконвіку була рідна земля, Батьківщина. Українці кажуть: «Рідний край, як рай, а чужа країна, як домовина», «Погана птиця, що своє гніздо ганить», «Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме», «За морем тепліше, та вдома миліше». Ці прислів'я свідчать, що Батьківщину українці шанують так само, як рідний дім, батька-матір. Земля для українців - матінка, годувальниця. Шанувати її треба так само, як і рідну неньку: «Матір не купити, не заслужити», «На сонці тепло, а коло матері добре».До найбільших цінностей нашого народу споконвіку належить і мова. Цю моральну норму втілює прислів'я: «Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається». "Любіть Україну у сні й наяву. Вишневу свою Україну, Красу її вічну, живу і нову І мову її солов'їну". (В. Сосюра) Найбільша цінність-мова.
Українці оцінюють людей за їхнім ставленням до праці Чи не найбільшою чеснотою українці споконвіку вважали працелюбність. Цю рису прагнули змалку прищепити дітям. За ставленням до праці оцінювали моральні якості людини. Ледарство, недбальство, нехлюйство всіма засуджувалися. Згадайте, найшанованіший герой в українців - трудар.
В українському етикеті втілено шанобливе ставлення до інших Нашому народові з діда-прадіда були властиві шанобливе ставлення до інших та доброзичливість. Привітати знайомого, сусіда, подорожнього, розпитати про здоров'я та родинні справи - неписаний моральний закон, що не втратив своєї сили й до сьогодні. Дітей змалку привчали вітатися зі старшими під час зустрічі, навіть якщо людина незнайома. Цей звичай і досі живе в українських селах та містечках.