Вховна година

"УКРІЇНА - МОЯ БАТЬКІВЩИНА"

Мета: розширювати та поглиблювати знання учнів про рідну Батьківщину, учити їх висловлювати своє ставлення до держави; формувати громадянські уявлення та патріотичні почуття приналежності до української нації; розвивати мислення, пам’ять, уміння осмислювати духовні цінності; виховувати любов до Батьківщини, відповідальність за майбутнє своєї держави.

Україна... Це слово кожен з нас вимовляє з неймовір­ною вдячністю, бо воно вміщує в собі все, про що тільки може мріяти людина. Це — Батьківщина, яка стала колискою нашої величності, нашої талановито­сті, нашої неповторності. А Батьківщина — це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувала у світі. Як рослина не може рости без коріння, так і людина не може жити без Батьківщини. Бог подарував нам Україну- щедру землю, ніжну пісню, солов'їну мову. Слово Батьківщина співзвучне зі словом – батьки - це найдорожчі люди для кожного із нас, це ті , хто дав нам життя , хто завжди поряд , хто піклується про нас.

Василь СИМОНЕНКО

ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилати і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.